Марія Заньковецька - легенда української сцени

4 серпня 1854 року в селі Заньки Чернігівської області рародилася Марія Костянтинівна Заньковецька – українська актриса і театральна діячка, провідна зірка українського театру кінця ХІХ і початку ХХ століть. Творчий шлях видатної української актриси розпочався 27 жовтня 1882 у міському театрі Єлисаветграда (нині Кропивницький) під керівництвом Марка Кропивницького.

Її гра вражала своїм психологізмом і тонким розумінням людської натури. На її вистави світила медицини Скліфасовський та Богомолець водили студентів як на «психологічний практикум».

Марія Заньковецька була актрисою широкого творчого діапазону. Вона натхненно розкривала на сцені тему жіночої долі. Творчість великої актриси справила значний вплив на розвиток української драматургії, адже найкращі п’єси українських драматургів 80—90-х років XIX ст. були написані для неї.

Актриса виступала у трупах М. Кропивницького, М. Старицького, І. Карпенка-Карого, А. Суслова, Ф. Волика, в Руському народному театрі.

Марія Заньковецька була окрасою національної сцени, зіркою в театральному просторі на зламі XIX-XX ст. Обдарування Марії Заньковецької багатогранне – лірична героїня, актриса комедійного плану. Та справжня стихія актриси – трагедія, в якій Заньковецька сягала висот античної трагедії. Вона царювала також у побутових драмах з натуралістичним елементом. ЇЇ творчість мала велике значення для формування національного театрального мистецтва, розвитку драматургії, створення школи сценічної майстерності для наступних поколінь українських митців.