Чому Масляну ще називають Колодій? Чому "перший млин КОМАМ"?

 

У Прощену Неділю  читачі нашої бібліотеки проводжали Зиму- святкували Масляну. Протягом години всі дізнавались про старовинні звичаї цього свята.

Спочатку дізналися, про те, що Масляна - це свято зустрічі  слов’янського стародавнього Нового Року, яке святкувалося два тижні. Кульмінація приходу Нового Року припадала на 21 березня - день весняного сонцестояння. Вже пізніше свято скоротили та перенесли на останній тиждень перед Великим Постом. Учасники свята виконували основні обряди кожного дня Масниці.

У понеділок, на ЗУСТРІЧ,  дівчата ловили нежонатих хлопців та чоловіків, та пов’язували їм на руку чи на ногу колодку, як покарання за те, що й досі не оженилися. Саме тому другою назвою Масниці є назва КОЛОДІЙ.

Хлопці повинні були відкуплятися солодощами, або виконувати побажання дівчат. А млинці, спечені у цей день, не їли, а несли до лісу, та розвішували на кущах та деревах. Віддавали КОМАМ - душам померлих предків. КомАми називали ведмедів, саме в них всілялися душі померлих. Так вважали нащі пращури.

 У вівторок, на ЗАЛИЦЯННЯ, молодь водила хороводи, співала веснянки. Хлопці обирали наречених. Щоб показати свою зацікавленість дівчиною, хлопець дарував їй червону стрічку та цукерки. На знак згоди вважатися нареченою цього парубка, дівчина  вишивала носовичок з ініціалами хлопця та дарувала йому на Паску з парою червоних яєць. Весь цей час парубок терпляче чекав відповіді дівчини. А вже після дарунку дівчини вони влітку зустрічалися на спільних гуляннях,  спілкувалися, придивлялися один до одного і тільки восени засилалися свати. 

Середа називалася ЛАСУНКА. У цей день господині зазивали усих рідних та сусідів до себе на млинці, вареники. А молодь грала у різні ігри, змагалася у ловкості та спритності.

Четвер називався РОЗГУЛЯЙ. З цього дня припинялися всі домашні справи (окрім турботи про домашніх тварин). Селяни годували найбідніших членів громади. Молодь каталася з гірок на санчатах. У цей цень відбувалися кулачні бої.

П’ятниця називалася ТЕЩІНИ МЛИНЦІ. У цей день теща пригощала зятя смаколиками, а у відповідь зять катав її на возику по селу. Якщо теща була лагідна до зятя, він віз її по рівній дорозі, щоб теща їхала з комфортом. А якщо теща була зла на язик, то їхала по тряскій дорозі, щоб того злого язика прикусила та змовкла надовго).

У суботу, на ЗОЛОВЧИНИ ПОСИДЕНЬКИ, дівчата збиралися до купи та виготовляли різні оберіги для хати. Перший весняний оберіг називався ЛЕЛЯ-МАСНИЧКА. Цей оберіг символізував жінку, яка тримає сонечко. Він повинен прискорити прихід Весни та цілий рік оберігати оселю від усього поганого.

У ПРОЩЕНУ НЕДІЛЮ всі просили пробачення один у одного та на знак прощення обіймалися, цілувалися. Наприкінці біля кожної хати спалювалося опудало МОРЕНИ, богині смерті, яка забирала з собою всі негаразди та нечисті сили.

І яке свято Масляної без млинців? Цього солодкого та смачного символу сонечка та Весни!

Нехай наступний рік буде щасливим!