«Переплелись мистецтво і життя…»

У грудні 2021 року виповнюється 165 років від дня народження Миколи Карповича Садовського (1856-1933) – видатного українського актора, автора мемуарів про театр корифеїв.

Садовський належить до унікальної родини, де всі четверо дітей стали видатними театральними діячами. Окрім Миколи – це драматург Іван Карпенко-Карий, актор та режисер Панас Саксаганський й оперна співачка та акторка Марія Садовська-Барілотті.

Микола Карпович Садовський (справжнє прізвище Тобілевич) народився 1 (13) грудня 1856 у селі Кам’яно-Костувате на Херсонщині. 

Освіту Микола Карпович здобув у Єлисаветградському реальному училищи, але курсу навчання не закінчив: 1877 року пішов добровольцем на російсько-турецьку війну. 

За відвагу і хоробрість, виявлені в боях за Шипку, був нагороджений Георгіївським хрестом.

1881 року Микола Карпович залишив військову службу і поїхав у Кременчук до свого учителя і творчого наставника М. Кропивницького, який працював тоді в трупі Ашкаренка. Там дебютував у ролі Миколи з “Наталки Полтавки”.

Літнього сезону 1888 року М. Садовський разом з М. Заньковецькою заснували власну трупу, яка проіснквала десять років. Тут відбулося його становлення і зростання як актора, режисера і організатора театральної справи на Україні.

Творчий діапазон М. Садовського відзначався надзвичайно широкою палітрою виконуваних ролей: драматичних – Гнат, Тарас, Панас (“Безталанна”, “Бондарівна”, “Бурлака”), Дмитро, подорожній (“Не судилося”, “Зимовий вечір”), Никандр (“Никандр Безщасний”); комедійних та характерних – Карась (“Запорожець за Дунаєм”), виборний (“Наталка Полтавка”), Мартин Боруля, Пузир, Барильченко(“Хазяїн”, “Суєта”), городничий (“Ревізор”), Смирнов (“Ведмідь”), Вишневський (“Тепленьке місце”).

Але вершиною акторської майстерності Миколи Карповича були героїко-драматичні і трагедійні образи: Назар Стодоля, Богдан Хмельницький, Сава Чалий, Тарас Бульба, командор (“Камінний господар” Лесі Українки), воєвода (“Мазепа” Ю. Словацького та інші.

Садовський перекладав на українську мову твори М. Гоголя, О. Островського, Л. Толстого, А. Чехова. Написав лібретто до опери М. Лисенка "Енеїда" (за І. Котляревським). Велику цінність являють собою його мемуари "Спогади про російсько-турецьку війну" (1917), "Мої театральні згадки" (1907-29).

Ціла низка талановитих сценічних образів, створених Миколою Садовським, гідно репрезентує зразки високої театральної культури, є прикладом вірного служіння своєму народу .