Гарматюк Анатолій Панасович народився 14 січня 1936
р. на Вінниччині в селі Мигалівцях Барського району, в сім’ї
вчителів. Навчався в загальноосвітніх школах на Хмельниччині (с. Хмелівка
Городоцького району, де родина перебувала окупаційний період), Закарпатті (м.
Ужгород, куди у 1946 році були переведені на роботу батьки). Середню школу закінчив
із золотою медаллю на Тернопільщині (м. Чортків, куди батьки також були
переведені у 1949 році). Здобув освіту гірничого інженера у Київському
політехнічному інституті (диплом з відзнакою, 1958 р.) та філолога в Донецькому
державному університеті (1969 р.).
На Донбасі Анатолія Гарматюка звела доля з молодими українськими поетами-початківцями, які відвідували клуб молодого літератора "Обрій", серед яких найяскравішою постаттю був також вінничанин, незламний борець за волю України - поет Василь Стус.
У 1972 році подружжя Гарматюків переїздить до Вінниці. Саме тут Анатолій Панасович створив "Вінницький курінь гумористів ім. Степана Руданського" і був одностайно обраний його отаманом. Курінь об'єднував гумористів Вінниччини і був асоційованим членом Міжнародної асоціації гумору і сатири "Весела Січ". Він був також ініціатором започаткування Свята Степана Руданського на Вінниччині – відомого українського класика, безсмертного автора співомовок, яке з 1981 року і до сьогодні щороку проводиться у Хомутинцях та Калинівці.
Основою і джерелом творчості Анатолія Гарматюка була
скарбниця української національної духовності, щирого гумору і дотепів, з якої
він черпав наснагу для творення нової сатири, гумору, співомовок, усмішок,
притч, байок, гуморесок, жартів.
За життя Гарматюк А. П. видав 22 книги загальним тиражем
430750 примірників. Вони розійшлися по всіх областях України, а також
дарувалися українцям, з якими у Гарматюка були зустрічі та спільні виступи і
які проживали у США, Канаді, Австралії, Аргентині, Франції, Польщі. На ці книги
у періодичних виданнях опубліковано біля 60 рецензій і відгуків.
Твори Анатолія Гарматюка публікувалися в 76 колективних
збірниках Донецька, Києва, Москви, Одеси, Вінниці, Чернівців, Харкова, а також
у Кабардино-Балкарії (Нальчик), Башкирії (Уфа), Білорусії (Мінськ), Ставрополі
(Росія). Його твори вміщені в 11 репертуарних збірниках для естради видавництва
„Мистецтво” та Міністерства культури України.
37 журналів та альманахів (по назвах) прикрашав гумор А.
Гарматюка. Він був постійним автором таких відомих і авторитетних журналів, як
„Перець”(тираж 2-2,5 млн. прим. кожен журнал), „Україна” (тир. 200-250 тис.),
„Донбас” (тир. 27-30 тис.), „Вітчизна”, „Дніпро”, „Жовтень”, „Соціалістична
культура”, „Крокодил” (Москва, тир. 4,5-5 млн.), „Вожык” (Мінськ, тир. 150-200
тис.) та ін.
Анатолій Гарматюк - лауреат літературних премій
імені Степана Олійника, імені Микити Годованця, імені Степана Руданського, один
з переможців Першого республіканського фестивалю гумору і сатири „Вишневі
усмішки” (1980р.), неодноразово був переможцем республіканського конкурсу на
кращі літературні твори для естради. У 2001 році став одним з переможців
Всеукраїнського конкурсу „Байка-2001”. Нагороджений Грамотою Президії Верховної
Ради України (1986).
Залишена ним величезна літературна спадщина уклалася у 10 томів, які повністю
упорядковані, систематизовані й підготовлені до видання. В них увійшли
віршовані та прозові гумористично-сатиричні твори, праці з літературознавства
та мовознавства, журналістика та публіцистика, епістолярна спадщина,
аналітично-бібліографічні матеріалиБагато віршів, зокрема гумористичних поет присвятив рідному Поділлю
На сьогодні у м. Вінниці з 2007 р. щороку проводиться конкурс гумору і сатири "Вінницька гуморина" ім. А.П. Гарматюка, а в Барському районі проводиться районний конкурс юних гумористів "Усміхніться, люди добрі!" імені А. Гарматюка.
Коментарі
Дописати коментар