"Поки дихаю, поки живу..."


Митці слова Вінниччини працюють у різних жанрах літератури, різні за віком, життєвим та письменницьким досвідом. Натхненно і з любов'ю до рідного краю вони творчо поповнюють мистецьку скарбницю Поділля. До 50-річчя створення Вінницької обласної організації Національної Спілки Письменників України бібліотекою заплановано цикл літературних зустрічей-портретів з талановитими письменниками земляками.

Анатолій Бортняк ( 27.04.1938 - 22.07.2009).

Автор понад тридцяти книг ліричних поезій, біблійних переспівів, книг для дітей, літературних пародій, сатиричних мініатюр та публіцистики. Член Спілки письменників України та колишнього Радянського Союзу з 1965 року. Воєнне й повоєнне дитинство митця проминуло в селі Жабокричі Крижопільського району, навчався на філологічному факультеті Одеського держуніверситету. Багато років працював журналістом. Анатолій Агафонович Бортняк 13 років очолював Вінницьку письменницьку організацію.


Анатолій Бортняк лауреат обласних літературних премій ім. М. Трублаїні та ім. М. Коцюбинського (з 1992 р. ця премія — Всеукраїнська), а також Всеукраїнських — ім. В. Сосюри (за лірику, 1985 р.), ім. О. Копиленка (за твори для дітей 1987 р.), ім. С. Олійника (за сатиричні збірки, 1991 р.), «Срібний Еней» (за сатирично-гумористичні публікації в журналі «ВУС», 1993 р.), ім. С. Руданського (за сатиру й гумор, 1995 р.). У 1995 р. відзначений Міжнародною премією за цикл іронічних катренів «Біблійна алегорія» (США, Філадельфія). 1997 р. став дипломантом Міжнародного конкурсу «Створімо сучасну українську патріотичну пісню» (Всеукраїнська музична спілка разом з Українським культурним центром м. Детройта-Воррена, США). За збірки віршів «Одинадцята заповідь» і «Важке щастя» письменник відзначений Всеукраїнською літературно-мистецькою премією імені Євгена Гуцала (2003).



Поетична первістка «Мелодія» вийшла в Києві 1965 року. Основні книги: «Немирівське шосе» (1965), «Добро» (1969), «Довголіття», «Серце дня» (1972), «Полустанок» (1973), «Право»(1975), «Внесок» (1976), «Батькове вогнище» (1979), «Адреса» (1987), «Поки дихаю, поки живу…» (1989), «Синоніми до України» (1993), «Журавель у небі» (1996), «Коли б я жив тоді на світі» (1998), «Важке щастя» 2003).


Твори Анатолія Агафоновича Бортняка друкувалися в Росії, Білорусі, Молдові, Казахстані, Польщі, Болгарії, Угорщині, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Окремі твори письменника перекладені багатьма мовами.




Анатолій Агафонович нагороджений кількома орденами, медалями та грамотою Верховної Ради України.

Олександра Бурбело (1 січня 1998 — 5 вересня 2013).

Юна письменниця, член НСПУ від 2015 (посмертно). П’ять книг поезії – у 15 років! А ще - історичний роман «Тутанхамон», оповідання у жанрі фантастики, казки та замальовки. Їх автором є вінничанка Сашенька Бурбело. За свої твори дівчинка отримала майже 50 дипломів і відзнак. Її нагороджували в Україні, Білорусі, Росії, США. Літературним батьком нашої землячки є метр дитячої літератури Всеволод Нестайко. Знаний у світі письменник відкрив для себе юний талант нашої землячки завдяки її творам у дитячих журналах «Барвінок» та «Казковий вечір». Після того розшукав дівчинку, листувався з нею, написав передмову до однієї з її книг.



Саша хворіла на муковисцидоз. Це невиліковна хвороба. Незважаючи на це, ніколи не нарікала на долю, не скаржилася, не скиглила. За свої короткі 15 років вона прожила багато життів.


З 2017 року започатковано літературну премію «Струна на арфі України» імені Олександри Бурбело. Це одна з найвищих відзнак серед літераторів. Літературний конкурс проводиться у двох номінаціях — поезії і прози. Переможці будуть нагороджуватися дипломами І, ІІ та ІІІ ступенів і грошовими преміями. Твори на конкурс слід надсилати до редакції журналу «Вінницький край». Матеріали про заснування премії і конкурсу висвітлено в журналі «Вінницький край» № 4 за 2016 рік;


Комісією з української літератури Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України розглянуто матеріали науково-методичної експертизи книг Олександри Бурбело «Первоцвіт», «Зимова Україна», «Я лиш струна на арфі України», «Золота росинка», «Перемога під Синіми Водами», «Рідній Україні» з висновком «Схвалити для використання у загальноосвітніх навчальних закладах.

Коментарі