"Вишиванка - поема життя, закодована вічність в узорах"

День вишиванки - всеукраїнське свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. Цього року це свято припадає на 21 травня. День вишиванки - поки ще не офіційне і відносно молоде, але таке улюблене народне свято. Вишиванка стала ознакою національної ідентичності. Зараз у новітній інтерпретації вона продовжує своє життя в Україні та за її межами, а її цінність тільки зростає - в більшості сімей вишиванку досі дбайливо передають як спадок із покоління в покоління.
Історія народної вишивки в Україні іде коренями в глибину століть. У давні часи процес вишивання можна було назвати ритуалом – за нього брались у визначені дні, із чистими світлими думками, закладаючи позитивну енергію у свою працю. Цікаво, що тоді жінки не копіювали чужі узори, не відшивали їх з інших виробів чи схем. Їх роботи були індивідуальними. Жінка володіла "мовою" орнаментального письма, де через кольори, лінії, візерунки створювала абсолютно унікальну річ, закодовану на добру долю для себе, чи рідної людини. А от відшити чужий узор для сорочки, наприклад, означало взяти на себе чужу долю.

Наші пращури вважали, що прилегла до тіла сорочка - це провідник магічної сили, яка оберігає свого власника від усього поганого. У зв'язку з цим було і багато прикмет і забобонів. Сорочки для жінки пряли тільки з конопель або льону. Вважалося, що ці рослини захищають майбутню матір і її, ще не народжене дитя.

У кольорі та формі орнаменту закладено глибинний зміст. Так, наприклад, комбінація чорного і червоного означають силу рідної землі та життєдайну енергію сонця, білий колір символізує світло та смиренність, синій – холод і воду, жовтий – свободу і щастя, зелений – злагоду і процвітання.

Вишиванка – це більше, ніж предмет одягу. В українській культурі це символ вірності: згідно з прадавніми традиціями дівчина мусила власноруч вишити нареченому вишиванку, а прати вишиванку чоловіка дозволялося тільки коханій жінці.

Характерна ознака стародавньої вишивки – її лаконічна довершеність. Тут нема нічого зайвого, кожна деталь не випадкова. Узори вишивок – це особливі письмена. Тому зображення тварин, людей, зірок, рослин тощо, були "виписані" в орнаментах.

Вишивання не було роботою чи наукою, швидше магією, вмінням передати своє світовідчуття, свою внутрішню енергію, закодувавши її на полотні. Слово "вишивка" походить від "вишній", божественний і перекладається на грецьку як "космос".

Вишита сорочка - це не просто красивий одяг, а історія і культура цілого народу. За малюнком і техніці вишивки можна простежити вплив різних стародавніх культур і народів. Вишиванку берегли більше, ніж гроші, адже вона була оберегом і захистом. Це культовий і в деякому роді магічний предмет одягу.

Так уже склалося історично, що кожен регіон чи область України має свої особливі орнаменти для вишивання сорочок.

Дуже характерна техніка для Полтавщини - це вишивання білими нитками по білому полотну. Але також тут вишивають і чорними, червоними, сірими нитками. Рідше - іншими кольоровими нитками.

Геометричні і ромбовидні узори характерні для вишиванок Полісся та Волині. Червоні нитки на біло-сірому полотні.

Для Західних регіонів характерні різноманітні візерунки та кольори. Тут можна зустріти і геометричні різнокольорові візерунки, і сорочку вишиту тільки блакитними квітами.

Для столиці України - Києва - характерні такі рослинні орнаменти: хміль, калина, дуб, виноград. А також геометричні фігурки: квадрати, розетки, ромби. Колірна гамма - чорний і червоний.

Сорочки поділля дуже барвисті і різноманітні. Для Поділля характерні мереживні однотонні "павучки" і різнобарвний "шабак". Орнаменти вишиваються одно- або двоколірні - чорний з додаванням червоного або синього, або жовтого.

Південні регіони і Харківська область характеризуються вишивкою, яка прийнята на центрі України, але має і свої особливості. Орнаменти на сорочках вишивалися хрестиком і напівхрестиком. Такі візерунки створюють враження рельєфності завдяки тому, що вишивалися грубими нитками.

Чернігівські сорочки вишиваються білими, червоними і чорними нитками. Стібки - дрібні, що створює враження бісерної вишивки.