Пояс як оберіг

Учасники клубу "Калинонька" запросили до народознавчої вітальні студентів Вінницького коледжу будівництва і архітектури КНУБА на захід "Пояс як оберіг".

Предки говорили: "Як Земля має пояс, так і людина повинна його завжди носити". Козаки носили дуже довгий пояс. Вони намотували його так, щоб він добре підтримував прес. За поясом у козака була люлька, шабля, пристебнута порохівниця. Від найдавніших часів у багатьох народів пояс, підперізування мали сакральне значення, пов'язане з ідеєю досконалості, безкінечності й водночас цілісності. Тобто магічні властивості, якими володіло коло, мав і пояс.

Пояс відзначає середину або центр всесвіту, уподібнюється до пуповини як життєвого потенціалу, й це окреслює його сутність як могутнього оберега."Пояс не втратив свого значення і сьогодні та являється чудовим доповненням до сучасного одягу" ,- говорить викладач ВКБіА КНУБА Юлія Валеріївна Мала. У жінок пояс був вузький, у чоловіків - широкий. Пояса намагалися робити з гарними обереговими візерунками: ромбиками, трикутниками, хвильками тощо. Новий пояс дарували у 12 років. Самі пояс не виготовляли. Його замовляли жінці-вдовиці, яка була добропорядною.

У давнину пояс завжди був оберегом. Про це свідчить обряд "зв'язування пояса" для хлопчиків, які досягли трьох років. А про людину, яка поводиться не так як слід, негідно, у народі кажуть: "Він зовсім розперізався". Щодо самого пояса, то в давнину всі його носили постійно — з дитинства і до смерті. Звичай цей пояснювався вірою в магічну роль перепони (для нечистої сили) у формі кола. На Новий рік батьки підперізують дітей, які ходять від хати до хати посівати збіжжям. Підперізують перевеслами з соломи й дерева у садку. Це має сприяти родючості, багатству, врожаям, - розповідають студенти.