Воду наші предки називали Святою. У всіх народів вона була обожнювана, як сестра Сонця, тому що дає життя всьому сущому на землі. З покоління в покоління передавалося глибоке шанування води. Якщо без їжі людина може прожити до 40 днів, то без води і 3-х днів не проживе. Вода дає людині здоров'я. Недарма бажають:"Будь здоровий, як вода, і багатий як земля ". Парапсихологи довели: якщо людина ставиться до води по-Божому, то вода, що є в організмі, в разі небезпеки відводить зло, робиться невидимим щитом, захищає.
У народі вважали, що вода під час свят має магічну дію. Тоді вона очищує і зцілює. Дуже старими є обряди обливання водою, збирання роси та купання у певні періоди весни та літа. В українській хаті на лаві біля вхідних дверей завжди стояло відро з водою. Вода була своєрідним оберегом. Вона "нейтралізувала" негатив людей, які заходили в хату. Наші предки казали, що вода набуває магічної сили особливо тоді, коли над нею читаються молитви чи замовляння. Жоден обряд в українській родині чи громаді не обходився без води. У народних піснях, прозі, поезії оспівано воду. Народ створив багато прислів'їв, приказок про воду, водойми, дощ.
Коментарі
Дописати коментар